Тривають дослідження з моделювання епідемічної ситуації, пов’язаної з COVID-19 в Україні та світі

15 червня 2020 року

Кафедра економічної кібернетики та інформаційних технологій Інституту бізнесу, економіки та інформаційних технологій Одеського національного політехнічного університету моделює сценарії розповсюдження коронавірусної хвороби на території України та в країнах світу.

Одним з наукових напрямків Кафедри економічної кібернетики та інформаційних технологій Одеського національного політехнічного університету є імітаційне моделювання складних економічних процесів та систем. Однак сучасна ситуація в Україні та світі, пов’язана з пандемією гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, спонукала колектив кафедри звернутися до розгляду цієї проблеми. 

Перед Міністерством охорони здоров’я України стоять непрості задачі, які ще більш ускладнюються відсутністю достовірної, науково підтвердженої інформації щодо розповсюдження вірусу й лікування інфікованих. Це призводить до вимушеного прийняття рішень в умовах підвищеної ентропії, а тому зростає цінність прогнозної інформації на різну часову перспективу. 

Можливості імітаційного моделювання стосовно розв’язання задач, виникаючих у невизначеному середовищі, обумовили вибір математичного апарату досліджень. Здійснена спроба створення моделей розповсюдження COVID-19 в Україні та в деяких країнах світу, побудованих з використанням різних парадигм імітації. 

Цілями імітаційних експериментів є: прогноз швидкості розповсюдження епідемії та досягнення пику захворюваності у досліджуваних країнах; визначення ступеня та «критичного порогу» завантаження основних ресурсів допомоги населенню. Тренажерний характер імітаційних моделей дозволяє: відтворювати динаміку стохастичних процесів (збурюючих впливів), притаманних поширенню вірусу; здійснювати параметричне налаштування експериментів. Це суттєво в разі нестаціонарності та неоднорідності досліджуваних процесів; наявності значної кількості зворотних зв’язків. Доведено, що за означених умов детерміновані моделі дають некоректний прогноз. Дослідження ґрунтується на відкритих даних Інтернет-ресурсів, достовірність яких впливає на точність отриманої прогнозної динаміки.

Подальше поглиблення експериментальних робіт передбачатиме широке залучення фахівців-інфекціоністів з метою врахування в процесі прогнозів результатів медичних досліджень та оперативних спостережень за епідемічною ситуацією.