Культура та мистецтво країн Азії, Африки та Американського континенту 2

ID: 8166
Навчальна дисципліна професійної підготовки
Рік впровадження: 
2020.
Кількість кредитів ЄКТС: 
3.00.
Містить розрахунково-графічну роботу.
Форма контрою: 
Екзамен.
Кількість аудиторних занять: 
8 семестр: 22 години лекційних занять, 12 годин практичних занять.

Анотація навчальної дисципліни

Мета дисципліни

є введення до навчального процесу базової системи теоретичних понять неєвропейських країн, вивчення здобувачами вищої освіти історії та сучасної теорії та практики в цій галузі. Програма спецкурсу розроблена для бакалаврів, чия підготовка в галузі теорії та історії взаємодії Сходу і Заходу може стати складовою частиною структури їх майбутньої професійної діяльності. Ці знання дозволять їм орієнтуватися в складній релігійної, політико-культурної та іншої обстановці, що характеризує специфіку взаємодії Сходу і Заходу в різні періоди його минулого і сьогодення, і на науковій базі прогнозувати тенденції контактів між ними в майбутньому. Даний курс тим більш актуальний, що в даний час наростають конфлікти між світами і світоглядами, з'являються і розробляються концепції «зіткнень цивілізацій і культур». Використання фактичного матеріалу історичного минулого і поточного, наукової методології, знання сучасних концепцій і теорій наукових шкіл, розуміння логіки культурного процесу - ось характерні риси курсу.

Завдання дисципліни:
  • стимулювати формування загальнокультурних компетенцій бакалавра через: розвиток у нього культури мислення, вміння аналізувати теорії та історії взаємодії народів і культур Сходу і Заходу, оволодіння способами і технологіями взаємодії, роботою з історичною інформацією; сприяти формуванню загальнопрофесійних компетенцій бакалавра за допомогою розкриття взаємозв'язку економічної, політичної та культурної історії нового і новітнього періоду; визначення місця країн Азії та Африки в світовому історичному процесі; толерантного сприйняття соціальних і культурних відмінностей, шанобливого і дбайливого ставлення до історичної спадщини і культурних традицій країн «Сходу» і «Заходу».

 

Основні результати навчання

Мати навички критичного мислення, викладати у зрозумілий спосіб власні думки, здійснювати їх аргументацію. Створювати логічно і структурно організовані тексти з питань культурології, відповідно до спеціалізації. Знати та розуміти теоретичні підходи до визначення культури, її проявів та форм існування. Збирати, упорядковувати та аналізувати інформацію щодо культурних явищ, подій та історико-культурних процесів. Розуміти чинники культурної динаміки, принципи періодизації культурних процесів, їх специфічні риси та характеристики. Вміти визнавати різноманітність культур, проводити їх аналіз; сприймати особливості взаємодії в системі орієнтації іншої культури.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

  • Л – лекційні заняття;
  • ПЗ – практичні заняття;
  • СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти;
  • РГР – розрахунково-графічна робота,
  • МКР  – модульна контрольна робота;
  • К – консультація.

 

Тематика та види навчальних занять

8 семестр:

  • 1 тиждень 
    • Л 1. Вступна лекція. Загальні риси культури Африканського континенту.
    • СРЗ. К. РГР (І етап).
  • 2 тиждень
    • Л 2. Культура народів Чорної Африки.
    • ПЗ 1. Африка та Європа: взаємодія культур (частина 1).
    • СРЗ. К.
  • 3 тиждень
    • Л 3. Культура народів Західної Африки. Культура народів Східної Африки.
    • СРЗ. К.
  • 4 тиждень
    • Л 4. Культура народів Південної Африки.
    • ПЗ 2. Африка та Європа: взаємодія культур (частина 2).
    • СРЗ. К. 
  • 5 тиждень
    • Л 5. Археологічні культури доколумбової Америки.
    • СРЗ. К. РГР (ІІ етап).
  • 6 тиждень
    • Л 6. Археологічні культури доколумбової Америки. Культура майя.
    • ПЗ 3. Христіанське місіонерство в культурі стран Східу: оцінка в літературі, художньому мистецтві тощо.
    • СРЗ. К.
  • 7 тиждень
    • Л 7. Археологічні культури доколумбової Америки. Культура ацтеків, інків.
    • СРЗ. К. 
  • 8 тиждень
    • Л 8. Культура та мистецтво Латинської Америки. Культурологічна та історична типологія.
    • ПЗ 4. Вплив культури США на світову культуру.
    • СРЗ. К.
  • 9 тиждень
    • Л 9. Культура та мистецтво Латинської Америки  XIX и XX ст.
    • СРЗ. К.
  • 10 тиждень
    • Л 10. Культура та мистецтво Латинської Америки. Фактори, що сприяють латиноамериканської єдності, і є спільними для всього регіону.
    • ПЗ 5. Латинська Америка. Особливості мистецтва і культури.
    • СРЗ. К.
  • 11 тиждень
    • Л 11. Культура і мистецтво Північної Америки (США,  Канада).
    • ПЗ 6. Схід та Захід на сучасному етапі: розвиток відношень та взаємодія.
    • МКP№3. СРЗ. РГР (захист). К.

 

Індивідуальна робота

Мета РГР: придбання загальних і спеціальних компетенцій майбутніх бакалаврів, поглиблення теоретичних знань шляхом вивчення чинників культурної динаміки. Принципів періодизації культурних процесів, їх специфічні риси та характеристики. Різноманітність культур, їх аналіз; сприймання особливості взаємодії в системі орієнтації Іншої культури. 1-4 тижні Отримання завдання. Визначення стану вивченості теми, конкретизація мети дослідження, вибір методів, формулювання завдань роботи. 5-10 тижні Охарактеризувати динаміку розвитку поставленої проблеми: хронологічні рамки, тематика, джерела. Визначити особливості здійснення культурних процесів певного регіону / країни тощо. Проаналізувати принципи періодизації культурних процесів. Сформулювати особливості взаємодії в системі орієнтації Іншої культури. Сформулювати висновки. 11 тиждень Захист роботи.

Орієнтовні теми розрахунково-графічних робіт

  • Видатні сходознавці і їх внесок у вивчення історії країн Сходу (Г.М.Бонгард -Левін, Б.Тураев, Н.І.Конрад, М. Казем Бек, Л. Васильєв та ін.)
  • Макс Вебер і проблеми історії Сходу.
  • Давня Месопотамія часів царя Хамураппі: народи, держави, культура.
  • Порівняльна міфологія народів Сходу як спосіб пізнання історії ранніх цивілізацій.
  • Загальне та особливе в розвитку імперій на Стародавньому Сході.
  • Деспотизм на Стародавньому Сході як історико-культурний феномен.
  • Приватне життя людей в епоху ранніх цивілізацій (на прикладі Стародавнього Єгипту, Месопотамії, Китаю, Індії).
  • Зороастризм як історико-культурний феномен.
  • Генезис традиційної китайської державності: імперія Західна Чжоу.
  • Держава Чжоу в письмових текстах свого часу.
  • Межі Китаю: історія формування.
  • Державна ідея в Стародавньому і середньовічному Китаї.
  • Селянські війни в історії Китаю як соціо-культурний феномен.
  • Проблема «двох Китаїв»: до історії питання.
  • Китай на шляху модернізації та реформ (80-90 ті роки).
  • Сунь Ятсен, Чан Кайши і Мао-Цзедун: порівняльно-біографічне дослідження або проблема лідерства - вождизму в революційному Китаї.
  • Конфуціанство і легізм в історико-культурній та політичній традиції Китаю.
  • Сима Цянь про проблеми походження і становлення китайської державності.
  • Китай і Японія: до питання про еволюцію соціально-психологічних і політичних стереотипів взаємосприйняття.
  • Історія китайської еміграції.
  • Долі китайської філософської традиції в другій половині 20 століття.
  • «Корейська проблема»: до історії питання і футурологічний прогноз.
  • Культурно-цивілізаційні фактори становлення Традиційною Індії.
  • М. Ганді, Дж. Неру і Індіра Ганді: лідерство в Індії в умовах боротьби за національне визволення.
  • «Ісламська революція» в Ірані як фактор міжнародних відносин останньої чверті 20 століття.
  • Політика США щодо Ірану від ісламської революції до початку 21 століття.
  • Історичні чинники формування регіонів сучасного Китаю.
  • Історичні чинники формування регіонів сучасної Індії.
  • ​​Сучасна історіографія про «колоніалізм» на Сході.
  • Колиска японської цивілізації: історія і культура "епохи Нара».
  • Світ по-японськи: естетичні та етичні цінності японців в історичній еволюції.
  • Концепція влади на Близькому Сході: від середньовіччя до новітнього часу.
  • Арабський халіфат і Османська імперія: спільне та відмінне в становленні державності.
  • Арабський халіфат і Османська імперія: спільне та відмінне в причинах розпаду державності.
  • Ісламський світ в умовах глобалізації.

 

Самостійна робота

Самостійна робота складає в 8 семестрі 56 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт: 8 семестр

  • підготовка до лекційних занять – 5 годин;
  • підготовка до практичних занять – 6 годин;
  • виконання РГР – 15 годин;
  • підготовка до екзамену – 30 годин.

 

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною.  Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на один в 8 семестрі. Кожний модуль оцінюється в 8-му семестрі у 100 балів. 

Білет до МКР №3 складається з 3-х ступенів, кожний оцінюється 20 б. 

Семестровий модуль № 3

  • ПЗ1-2. Оцінка за виконання – 6 балів (2-4 тиждень).
  • ПЗ3-4. Оцінка за виконання – 6 балів (6-8 тиждень).
  • ПЗ5-6. Оцінка за виконання – 8 балів (10-11 тиждень).
  • РГР. Оцінка за виконання – 20 балів. Термін надання – 10 тиждень.
  • МК3. Модульна контрольна робота – 100 балів (11 тиждень). 

Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів. Підсумковий контроль –у 8 семестрі є екзамен.

 

Умови допуску до підсумкового контролю

До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %.

Складання/перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом.

 

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності. 

Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.

Відсутність здобувача на контрольній роботі або на екзамені відповідає оцінці «0».

Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.

Складання/перескладання екзаменів – за встановленим деканатом розкладом.