Культура та мистецтво країн Азії, Африки та Американського континенту 2

ID: 6240
Навчальна дисципліна професійної підготовки
Рік впровадження: 
2017.
Кількість кредитів ЄКТС: 
4.00.
Містить курсову роботу.
Форма контрою: 
Екзамен. Захист курсової роботи.
Кількість аудиторних занять: 
Лекційних – 24 год; практичних – 12 год; лабораторних – 12 год.

Анотація навчальної дисципліни

Мета дисципліни

введення до навчального процесу базової системи теоретичних понять неєвропейських країн, знайомство студентів з історією та сучасністю, теорією та практикою в цій галузі; програма спецкурсу розроблена для бакалаврів, чия підготовка в галузі теорії та історії взаємодії Сходу і Заходу може стати складовою частиною структури їх майбутньої професійної діяльності; ці знання дозволять їм орієнтуватися в складній релігійної, політико-культурної та іншої обстановці, що характеризує специфіку взаємодії Сходу і Заходу в різні періоди його минулого і сьогодення, і на науковій базі прогнозувати тенденції контактів між ними в майбутньому; даний курс тим більш актуальний, що в даний час наростають конфлікти між світами і світоглядами, з'являються і розробляються концепції «зіткнень цивілізацій і культур»; використання фактичного матеріалу історичного минулого і поточного, наукової методології, знання сучасних концепцій і теорій наукових шкіл, розуміння логіки культурного процесу - ось характерні риси курсу.

Завдання дисципліни:
  • стимулювати формування загальнокультурних компетенцій бакалавра через: розвиток у нього культури мислення, вміння аналізувати теорії та історії взаємодії народів і культур Сходу і Заходу, оволодіння способами і технологіями взаємодії, роботою з історичною інформацією;
  • сприяти формуванню загальнопрофесійних компетенцій бакалавра за допомогою розкриття взаємозв'язку економічної, політичної та культурної історії нового і новітнього періоду; визначення місця країн Азії та Африки в світовому історичному процесі;
  • толерантного сприйняття соціальних і культурних відмінностей, шанобливого і дбайливого ставлення до історичної спадщини і культурних традицій країн «Сходу» і «Заходу»; з метою реалізації цих завдань шляхом аналізу культури та мистецтва неєвропейських країн посилюється увага на інтегруванні теоретичних і прагматично-орієнтованих розділів курсу, ширшому використанні нових освітніх технологій, у т.ч. інформаційно-комунікаційних, науково- і навчально-популярних посібників, довідниково-енциклопедичних, комп'ютерних засобів.

 

Основні результати навчання

Здатність розуміти матеріальну та духовну цінність об’єкта культурної спадщини різних історичних періодів та географічних ареалів у відповідному економічному, соціокультурному та інституціональному контекстах. Глибокі знання сучасних концепцій, антропології, соціології культури та головних етапів і принципів її розвитку, ознайомлення із функціонуванням сучасних медіа і основними теоріями комунікацій в культурі. Здатність інтерпретувати, систематизувати, критично оцінювати і використовувати отриману інформацію у сферах культури і мистецтва. Здатність налагодити комунікативний процес із представниками різних соціально-культурних груп в процесі проведення культурологічного дослідження та/або викладення його результатів. Відтворювати типологію культур та динаміку культурних форм. Описувати структуру й зміст теоретико-методологічного апарату сучасної культурології. Установлювати зв’язок культурологічного знання з методами та технологіями регулювання, управління соціокультурними процесами. Впорядковувати множинність емпіричних фактів у відповідності з логікою становлення культури. Інтерпретувати задачі теоретичної, історичної та практичної культурології. Ідентифікувати місце соціокультурних інститутів в етапах становлення культури. Застосовувати культурологічні знання в освітній практиці. Оцінювати адекватність дослідницьких завдань науковій меті культурологічного дослідження. Бути здатним творчо оперувати історичними і культурологічними фактами з метою визначення провідних тенденцій динаміки розвитку європейської культури в ХХІ ст.. Вміти вільно орієнтуватися у різноманітних стилях і напрямах європейського мистецтва. Оцінювати соціокультурну ситуацію в сучасній Україні, діяти з позицій культурного діалогу та толерантності. Впроваджувати практику командної роботи для організації, планування та управління інноваційними культурно-мистецькими проектами. Аргументувати актуальність теми обраного культурного проекту, встановлювати її зв’язок з пріоритетними напрямами розвитку сучасної науки. Сприймати інноваційні форми й технології культурної практики сучасності. Знати принципи і вміти організувати ділові ігри, що моделюють ситуацію, яка наближена до реальної професійної сфери культуролога. Вміти вільно орієнтуватися у різноманітних особливостях розвитку, структури та функціонування владних систем у культурологічному вимірі. Обговорювати проблематику аксіології культурних форм у просторі традиційної та сучасної культури. Застосовувати культурологічне знання та методи наукового дослідження культури для практичного вирішення сучасних соціокультурних проблем (збереження національної ідентичності; охорони матеріальної й нематеріальної культурної спадщини; розробки механізмів меморіалізації в культурі та адаптації традиційних культурних інститутів до умов сучасного суспільства тощо). Досліджувати вплив міжнаціональних, міжетнічних суспільних відносин на розвиток культури. Визначати вплив глобалізаційних процесів на міжнаціональні та міжетнічні відносини. Знати і визначати релігійні впливи на різноманіття релігійних традицій, вірувань та переконань різних народів світу на формування самоідентифікації індивідів. Формувати позитивне ставлення суспільства до різноманітних національних меншин, вміти співпрацювати з носіями різних культурних цінностей.

 

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

  • Л – лекційні заняття;
  • ПЗ – практичні заняття;
  • ЛЗ – лабораторні заняття;
  • СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти;
  • КР – курсова робота;
  • МКР  – модульна контрольна робота;
  • К – консультація;
  • Е – екзамен.

 

Тематика та види навчальних занять

  • 1 тиждень 
    • Л1. Вступна лекція. Загальні риси культури Африканського континенту
    • ПЗ1. Африка та Європа: взаємодія культур
    • СРЗ. К.
  • 2 тиждень
    • Л2. Культура народів Чорної Африки
    • ЛЗ1.Африка як цивілізація (відео лекція)
    • СРЗ. К.
  • 3 тиждень
    • Л3. Культура народів Західної Африки
    • ПЗ2. Африка та Європа: взаємодія культур
    • СРЗ. К.
  • 4 тиждень
    • Л4. Культура народів Східної Африки.
    • ЛЗ2. Мистецтво Центральної Африки (відео матеріал)
    • СРЗ. К.
  • 5 тиждень
    • Л5. Культура народів Південної Африки.
    • ПЗ3. Христіанське місіонерство в культурі стран Східу: оцінка в літературі, художньому мистецтві і т.д.
    • СРЗ. К.
  • 6 тиждень
    • Л6. Археологічні культури доколумбової Америки
    • ЛЗ3. BBC: Загублені скарби: Таємне мистецтво Західної Африки / 2 серія
    • СРЗ. К.
  • 7 тиждень
    • Л7. Археологічні культури доколумбової Америки. Культура майя
    • ПЗ4. Вплив культури США на світову культуру
    • СРЗ. К.
  • 8 тиждень
    • Л8. Археологічні культури доколумбової Америки. Культура ацтеків, інків
    • ЛЗ4. Розвинена культура доколумбової Амерікі.Загадкові писмена Майя.
    • СРЗ. К.
  • 9 тиждень
    • Л9. Культура та мистецтво Латинської Америки. Культурологічна та історична типологія
    • ПЗ5. Латинська Америка. Особливості мистецтва і культури
    • СРЗ. К.
  • 10 тиждень
    • Л10. Культура та мистецтво Латинської Америки  XIX и XX ст.
    • ЛЗ5. Мистецтво Америки 1 серія. У пошуках Рая / Art of America (2011)
    • СРЗ. К.
  • 11 тиждень
    • Л11. Культура та мистецтво Латинської Америки. Фактори, що сприяють латиноамериканської єдності і є спільними для всього регіону
    • ПЗ6. Схід та Захід на сучасному етапі: розвиток відношень та взаємодія
    • СРЗ. К.
  • 12 тиждень
    • Л12. Культура і мистецтво Північної Америки (США,  Канада)
    • ЛЗ6."Ювелірне мистецтво індіанців Південної Америки", Острірова Е.С. (08.03.2014)
    • СРЗ. К.

 

Індивідуальна робота

Тематика курсових робіт розрахована на самостійну творчу роботу студентів і повинна проявити знання, вміння та навички студента до використання сучасної гуманітарної методології, новітніх культурологічних дискурсів при аналізі культур неєвропейських країн, стану сучасного  процесу взаємодії Схід-Захід та прогнозування основних напрямів його розвитку у світі. 

Метою курсової роботи з даної дисципліні є  формування та розвиток комплексу знань, умінь та навичок, зокрема розкриття взаємозв'язку економічної, політичної та культурної історії нового і новітнього періоду країн Азії та Африки в світовому історичному процесі та толерантного сприйняття соціальних і культурних відмінностей, шанобливого і дбайливого ставлення до історичної спадщини і культурних традицій країн «Сходу» і «Заходу».

Етапи виконання:

  • Інформаційний пошук (1-2 тиждень);
  • Структура роботи. Вступ (3 тиждень);
  • Теоретичний розділ 1 (4-5 тиждень);
  • Експериментальне дослідження проблеми за допомогою методів опитування та тестових методик (6-7 тиждень);
  • Аналіз результатів дослідження. Розділ 2 (8 тиждень);
  • Рекомендації. Висновки (9 тиждень);
  • Оформлення роботи відповідно до вимог (10-11 тиждень);
  • Захист курсової роботи (12 тиждень);

Календарний план виконання курсової роботи передбачає, крім щотижневих консультацій, ряд обов’язкових (контрольних) консультацій.

Приблизна тематика курсових робіт:    

  • Видатні сходознавці і їх внесок у вивчення історії країн Сходу (Г.М.Бонгард -Левін, Б.Тураев, Н.І.Конрад, М. Казем Бек, Л. Васильєв та ін.)
  • Макс Вебер і проблеми історії Сходу.
  • Давня Месопотамія часів царя Хамураппі: народи, держави, культура.
  • Порівняльна міфологія народів Сходу як спосіб пізнання історії ранніх цивілізацій.
  • Загальне та особливе в розвитку імперій на Стародавньому Сході.
  • Деспотизм на Стародавньому Сході як історико-культурний феномен.
  • Приватне життя людей в епоху ранніх цивілізацій (на прикладі Стародавнього Єгипту, Месопотамії, Китаю, Індії).
  • Зороастризм як історико-культурний феномен.
  • Генезис традиційної китайської державності: імперія Західна Чжоу.
  • Держава Чжоу в письмових текстах свого часу.
  • Межі Китаю: історія формування.
  • Державна ідея в Стародавньому і середньовічному Китаї.
  • Селянські війни в історії Китаю як соціо-культурний феномен.
  • Проблема «двох Китаїв»: до історії питання.
  • Китай на шляху модернізації та реформ (80-90 ті роки).
  • Сунь Ятсен, Чан Кайши і Мао-Цзедун: порівняльно-біографічне дослідження або проблема лідерства - вождизму в революційному Китаї.
  • Конфуціанство і легізм в історико-культурній та політичній традиції Китаю.
  • Сима Цянь про проблеми походження і становлення китайської державності.
  • Китай і Японія: до питання про еволюцію соціально-психологічних і політичних стереотипів взаємосприйняття.
  • Історія китайської еміграції.
  • Долі китайської філософської традиції в другій половині 20 століття.
  • «Корейська проблема»: до історії питання і футурологічний прогноз.
  • Культурно-цивілізаційні фактори становлення Традиційною Індії.
  • М. Ганді, Дж. Неру і Індіра Ганді: лідерство в Індії в умовах боротьби за національне визволення.
  • «Ісламська революція» в Ірані як фактор міжнародних відносин останньої чверті 20 століття.
  • Політика США щодо Ірану від ісламської революції до початку 21 століття.
  • Історичні чинники формування регіонів сучасного Китаю.
  • Історичні чинники формування регіонів сучасної Індії.
  • Сучасна історіографія про «колоніалізм» на Сході.
  • Колиска японської цивілізації: історія і культура "епохи Нара».
  • Світ по-японськи: естетичні та етичні цінності японців в історичній еволюції.
  • Концепція влади на Близькому Сході: від середньовіччя до новітнього часу.
  • Арабський халіфат і Османська імперія: спільне та відмінне в становленні державності.
  • Арабський халіфат і Османська імперія: спільне та відмінне в причинах розпаду державності.
  • Ісламський світ в умовах глобалізації.

 

Самостійна робота

Самостійна робота складає в 8 семестрі 80 години. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:

8 семестр

  • підготовка до лекційних занять – 8 годин;
  • підготовка до практичних занять – 12 годин
  • виконання КР – 30 годин;
  • підготовка до екзамену – 30.

 

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних, практичних та лабораторних занять, виконують модульну контрольну роботу.  Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти семестровий модуль, який виконуються на 7-8 тижнях та 12 тижні відповідно. Кожний модуль оцінюється у 100 балів. Перескладання можливе протягом 9-11 тижнів за розкладом консультацій.

Білет до МКР №3 складається з 3-х ступенів, кожний оцінюється 20 б. Відповідь на теоретичне питання вважається бездоганною, якщо здобувач вищої освіти повністю розкрив суть питання, послідовно і логічно його доповів. За кожне питання знімається 1 бал, якщо здобувач  дає  неповні,  поверхові,  необґрунтовані  відповіді  на поставлені питання, допускає помилки у визначенні ключових понять, наводить невірне визначення. Практична частина оцінюється у 20 балів, якщо проведено  свідомо  та  обґрунтовано  аналіз  проблеми, визначені основні поняття, наявні критичні зіставлення та узагальнення, надані авторські коментарі щодо результатів аналізу; у 8-16  балів, якщо  основні  поняття  здебільшого  визначені,  але  не  завжди  наявні  критичні зіставлення та узагальнення, проведений  аналіз  відповідає  в  цілому  вирішенню  поставлених  завдань, дозволяє  провести  необхідну  діагностику  досліджуваної  проблеми, використовується  адекватний  інструментарій,  є  окремі  недоліки  в  опрацюванні отриманих результатів, некоректності чи помилки у представленому аналізі; у 5-10  балів, якщо  інформацію оброблено частково, методи культурологічного аналізу застосовані без усвідомлення здобувачем їх призначення та результатів; критичні зіставлення наявні, але узагальнення відсутні або некоректні; якщо здобувач дає простий переказ відомостей, інформацію щодо стану проблеми подає хаотично, без будь-якого оброблення та упорядкування; критичні зіставлення та узагальнення в роботі відсутні, поняття не визначені, а позиція автора не зазначена, то робота оцінюється «0».

Накопичувальна частина дисципліни складається з виконання та захисту творчих робіт (у формі есе або художньо-критичних оглядів) та виконанні поточних завдань. Оцінка за виконання творчого завдання – 5 балів. Бали знімаються за недостатню обґрунтованість, недотримання рамок, невизначеність предмету та об’єкту огляду. Поточні завдання виконуються у формі обговорення проблеми, докладів. Кожне повністю виконане завдання оцінюється кожному з учасників в 5 балів. Бали знімаються за недостатню, але передбачену теоретичну підготовленість до практичного заняття: не опрацювання учбової та теоретичної літератури, не переглянуті відеоматеріали тощо. За високий рівень виконання всіх творчих робіт та поточних завдань здобувач вищої освіти може отримати додаткові бали. Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.

Курсова робота виконується письмово. 

Курсова робота з дисципліни складається з двох частин: теоретичної та практичної. Мінімальна кількість балів, що зараховується як позитивний результат, дорівнює 60 (за 100-бальною шкалою). 

За виконання завдання курсової роботи встановлена наступна максимальна кількість балів за кожним критерієм:

  • Обґрунтування актуальності, формулювання мети і завдань дослідження (5 балів);  
  • Робота зі збору матеріалів для написання курсової роботи. (20 балів);
  • Виклад фактів, ідей, результатів досліджень в логічній послідовності (10 балів);
  • Доказовість висновків, обґрунтованість власної позиції, пропозиції щодо розв’язання проблеми, визначення перспектив дослідження. (20 балів);
  • Дотримання вимог щодо технічного оформлення структурних елементів роботи (титульний аркуш, план, вступ, основна частина, висновки, додатки (якщо вони є), список використаних джерел) (5 балів).
  • Розроблення і захист у програмі PowerPoint (Презентація). (5 балів); 
  • Прилюдний захист курсової роботи. (35 балів). 
  • Підсумковий контроль виконується у формі екзамену. 

Екзаменаційний білет з дисципліни складається з двох частин: теоретичної та практично-теоретичної. Мінімальна кількість балів, що зараховується як позитивний результат, дорівнює 60 (за 100-бальною шкалою).

Білет до екзамену складається з теоретичних питань та практичної частини. Теоретичних питань – 2, кожне оцінюється по 30 б. Практичне частина оцінюється 40 б. – потрібно виконати науково-творчу роботу. 

Відповідь на теоретичне питання вважається бездоганною, якщо студент раціонально обґрунтував завдання, навів докладні пояснення та вірний висновок. 

Якщо відповідь відсутня – вона не зараховується.

Завдання практичної частини екзамену вважається виконаним бездоганно, якщо при його тлумаченні наведена правильна відповідь, послідовно і логічно викладено обґрунтування або аналіз, зроблено висновки.

Оцінка за завдання може бути знижена на

  • 1 бал – за кожен недолік;
  • 2 бали – за кожну не грубу помилку;
  • 3 бали – за кожну грубу помилку.

Відповідь не зараховується, якщо вона відсутня чи студент відмовляється від відповіді на питання. 

 

Умови допуску до підсумкового контролю

Здобувач вищої освіти допускається до підсумкового контролю за умови наявності 30 балів у семестрі. Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Складання/перескладання екзаменів організується за встановленим деканатом розкладом.

 

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності.

Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.

Відсутність здобувача на екзамені або на контрольній роботі відповідає оцінці «0».

Складання/перескладання екзаменів – за встановленим деканатом розкладом.

Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.