Основи мистецтвознавства

ID: 6226
Навчальна дисципліна професійної підготовки
Рік впровадження: 
2017.
Кількість кредитів ЄКТС: 
6.00.
Містить розрахунково-графічну роботу.
Форма контрою: 
Екзамен.
Кількість аудиторних занять: 
Лекційних – 46 год; практичних – 30 год.

Анотація навчальної дисципліни

Мета дисципліни

формування комплексу знань про сутність мистецтва, його функції в культурі суспільства, методологію його наукового вивчення; розвиток художнього смаку та досвіду спілкування з мистецтвом; освоєння здобувачами комплексу практичних умінь, в першу чергу умінь критично сприймати, описувати, оцінювати та інтерпретувати твори мистецтва, орієнтуватися в широченному, строкатому й мінливому світі сучасного мистецтва, формування умінь залучати художньо-творчі артефакти до виконання різних завдань культурно-організаційної та культурно-креативної роботи.

Завдання дисципліни:
  • ознайомлення з основами мистецтвознавства як наукової дисципліни;
  • поглиблений аналіз мистецтва як явища культури, привертання уваги здобувачів до особливостей художньої мови різних видів мистецтва;
  • вивчення феномена  мистецтвознавства, знайомство с базовими поняттями з мистецтвознавства;
  • аналіз основних напрямків розвитку мистецтвознавства;
  • ознайомлення з основними методами аналізу  і термінологією в області мистецтвознавства;
  • виявлення місця і ролі мистецтвознавства  у сучасній культурі.

 

Основні результати навчання

Здатність використовувати термінологічний апарат культурології для проведення наукових досліджень, що відповідають першому (бакалаврському) рівню. Здатність використовувати професійно профільовані знання й практичні навички в сфері культури і мистецьких практик. Володіння методами мистецтвознавчого аналізу та атрибуції, ідентифікації, класифікації мистецьких об’єктів і пам’яток культури. Вміти «прочитати» виставу, скласти уявлення про сценічне мистецтво як особливу знакову систему. Вміти вільно орієнтуватися у різноманітних стилях і напрямах європейського мистецтва. Впроваджувати практику командної роботи для організації, планування та управління інноваційними культурно-мистецькими проектами. Вміти використовувати відповідну термінологію, обговорювати факти та інтерпретації зрозумілою і чіткою мовою, застосовувати це в презентаціях, есе та дипломній роботі. Володіти культурологічною термінологією. Установлювати зв’язок культурологічного знання з методами та технологіями регулювання, управління соціокультурними процесами. Визначати проблематику культурології в контексті сучасних досліджень культури. Застосовувати культурологічне знання та методи наукового дослідження культури для практичного вирішення сучасних соціокультурних проблем (збереження національної ідентичності; охорони матеріальної й нематеріальної культурної спадщини; розробки механізмів меморіалізації в культурі та адаптації традиційних культурних інститутів до умов сучасного суспільства тощо). Оцінювати адекватність дослідницьких завдань науковій меті культурологічного дослідження. Вміти здійснювати самостійний аналіз культур- фактологічних масивів і давати критичну оцінку різноманітним текстам культури в контексті навчального курсу. Порівнювати дослідницькі стратегії, що вироблені в межах провідних культурологічних напрямів та шкіл. Аргументувати актуальність теми обраного культурного проекту, встановлювати її зв’язок з пріоритетними напрямами розвитку сучасної науки. Сприймати інноваційні форми й технології культурної практики сучасності. Формувати позитивне ставлення суспільства до різноманітних національних меншин, вміти співпрацювати з носіями різних культурних цінностей.

 

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

  • Л – лекційні заняття;
  • ПЗ – практичні заняття;
  • СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти;
  • РГР – розрахунково-графічна робота,
  • МКР – модульна контрольна робота;
  • К – консультація;
  • Е – екзамен.

 

Тематика та види навчальних занять

  • 1 тиждень 
    • Л1. Естетичне відношення до світу та естетична діяльність людини.
    • Л2. Художня діяльність людини.
    • ПЗ1. Мистецтво як культурний феномен.
    • СРЗ. К.
  • 2 тиждень
    • Л3. Функції мистецтва в культурі суспільства і особистості.
    • ПЗ2. Мистецтво як галузь гуманітарних знань.
    • СРЗ. К.
  • 3 тиждень
    • Л4. Функції мистецтва в культурі суспільства і особистості (частина 1).
    • Л5. Функції мистецтва в культурі суспільства і особистості (частина 2).
    • ПЗ3. Головні категорії та структура  мистецтвознавства.  
    • СРЗ. К.
  • 4 тиждень
    • Л6. Емпіричний та теоретичний підходи до вивчення мистецтва.
    • ПЗ4. Головні категорії та структура мистецтвознавства (частина 1).  
    • СРЗ. К.
  • 5 тиждень
    • Л7. Теорія мистецтва як галузь мистецтвознавства.
    • Л8. Історія мистецтва як галузь мистецтвознавства.
    • ПЗ5. Головні категорії та структура мистецтвознавства (частина 2).
    • СРЗ. К.
  • 6 тиждень
    • Л9. Художня критика як галузь мистецтвознавства.
    • ПЗ6. Методологічна функція наукових знань в теоретичному та історичному мистецтвознавстві (частина 1).
    • СРЗ. К.
  • 7 тиждень
    • Л10. Головні категорії мистецтвознавства.
    • Л11. Художній стиль як категорія теорії мистецтва.
    • ПЗ7. Методологічна функція наукових знань в теоретичному та історичному мистецтвознавстві (частина 2).
    • СРЗ. К.
  • 8 тиждень
    • Л12. Персональні художні стилі (манери).
    • ПЗ8. Методологічна функція наукових знань в теоретичному та історичному мистецтвознавстві (частина 3).
    • СРЗ. К.
  • 9 тиждень
    • Л13. Національні художні стилі.
    • Л14. Історичні  художні стилі. Напрямки та течії.
    • ПЗ9. Основні методологічні напрямки і наукові школи в європейському мистецтвознавстві (частина 1).
    • СРЗ. К.
  • 10 тиждень
    • Л15. Мистецтвознавство як морфологія мистецтва.
    • ПЗ10. Основні методологічні напрямки і наукові школи в європейському мистецтвознавстві (частина 2).
    • СРЗ. К.
  • 11 тиждень
    • Л16. Фольклор як жанрова система.
    • Л17. Жанрова система сакрального та профанного мистецтва.
    • ПЗ11. Основні методологічні напрямки і наукові школи в європейському мистецтвознавстві (частина 3).
    • СРЗ. К.
  • 12 тиждень
    • Л18. Методологічна функція філософських знань.
    • ПЗ12. Художній стиль, напрямок, течія (частина 1).
    • СРЗ. К.
  • 13 тиждень
    • Л19. Логіко-математичні і природознавчі дисципліни як джерела категорій, суджень і методів вивчення художньої практики.
    • Л20. Психологія  та соціологія як джерела категорій, суджень і методів вивчення художньої практики.
    • ПЗ13. Художній стиль, напрямок, течія (частина 2).
    • СРЗ. К.
  • 14 тиждень
    • Л21. Мистецтвознавство у відношенні до міфу, релігії, політики, економіки та інших компонентів й страт культури.
    • ПЗ14. Психологія  художньої творчості.
    • СРЗ. К.
  • 15 тиждень
    • Л22. Позитивістські та формалістичні напрямки.  
    • Л23. Структурально-семіотичні напрямки.
    • ПЗ15. Соціологічний аспект вивчення мистецтва.
    • СРЗ. К.

 

Індивідуальна робота

Тематика розрахунково-графічних робіт розрахована на самостійну творчу роботу здобувачів вищої освіти і повинна проявити знання, вміння та навички здобувачів вищої освіти до поглиблення, узагальнення і закріплення знань здобувачів з навчальної дисципліни, а й застосування їх при вирішенні конкретного завдання і вироблення вміння самостійно працювати з навчальною літературою, використовуючи сучасні інформаційні засоби.

Метою розрахунково-графічної роботи з даної дисципліні є розвиток самостійності здобувачів у доборі та опрацюванні джерел інформації з визначеної теми, удосконалення вмінь обирати суттєве, основне, а також давати оцінку проаналізованому та робити висновки. Виконання РГР передбачає певний різновид дослідної роботи – самостійну роботу, засновану на аналітичному та описовому методах дослідження.

Завданнями розрахунково-графічної роботи є формування теоретико-методологічних уявлень здобувачів про функції мистецтва в культурі суспільства як про широку за своїм обсягом систему, що опосередковує самоорганізацію та практику в сфері культури.

Від здобувача вимагається самостійний вибір проблеми, її правильного розуміння, аналізу літературних джерел.

Етапи виконання:

  • Видача завдання. (1 тиждень)
  • Вступ: актуальність дослідження, проблеми дослідження. (4 тиждень)
  • Перший розділ основної частини. (7 тиждень)
  • Другий розділ основної частини. (10 тиждень)
  • Висновки. (11 тиждень)
  • Оформлення РГР. (13 тиждень)
  • Захист РГР. (15 тиждень)

Календарний план виконання розрахунково-графічної роботи передбачає, крім щотижневих консультацій, ряд обов’язкових (контрольних) консультацій.

Приблизна тематика РГР:    

  • Засоби виразності у живопису.
  • Жанри живопису.
  • Засоби виразності в іконопису.
  • Іконографічні типи зображення.
  • Скульптурні техніки.
  • Різновиди скульптурних виробів.
  • Види та жанри графіки.
  • Основні стилі в історії мистецтва.
  • Художній образ у системі творчого мислення.
  • Основні різновиди сучасного мистецтва. 

 

Самостійна робота

Самостійна робота складає 104 години. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:

  • підготовка до лекційних занять  - 26 годин;
  • підготовка до практичних занять - 26 годин;
  • виконання РГР – 26 годин.
  • підготовка до екзамену – 26 годин.

Проаналізувати навчальний методичний матеріал, особливо лекційний матеріал, матеріал основних, додаткових і електронних інформаційних літературних джерел відповідно тематики лекційних занять й оцінити їх зміст з врахуванням сучасних особливостей художнього мистецтва. Творча проблемно-орієнтована самостійна робота, спрямована на розвиток інтелектуальних умінь, комплексу професійних компетенцій, підвищення творчого потенціалу здобувачів полягає в:

  • аналізі наукових публікацій по кожному розділу курсу їх структурування та подання матеріалу для презентації на рубіжному контролі;
  • пошуку, аналізі, структуруванні та презентації інформації, аналізі наукових публікацій з певної теми;
  • дослідницькій роботі та участі в наукових студентських конференціях, семінарах та олімпіадах.

Завдання, що виносяться на самостійне опрацювання при підготовці до лекційних занять:

  • Дати визначення поняттю «мистецтво».
  • Ознайомлення з формулюваннями терміну мистецтво у словниках, якими Ви користуєтеся.
  • Ознайомлення із роботою митця (по вибору здобувача), проаналізуйте цей твір.
  • Розгляд висловлення античних грецьких філософів – Платона, Сократа, Аристотеля, Піфагора щодо суті мистецтва.
  • Дати визначення поняттю «художній образ».
  • Проаналізувати художню мову скульптури.
  • Проаналізувати художню мову живопису.
  • Проаналізувати художню мову графіки.

Завдання, що виносяться на самостійне опрацювання при підготовці до практичних занять:

  • Теорія та практика постмодерну.
  • Поп-арт. Провідні ідеї та майстри.
  • Концептуальне мистецтво. Аналіз творчості Й. Бойса.
  • Поняття авангарду. Аналіз наданих текстів.
  • Супрематизм як мистецьке явище.
  • Творчість П. Пікассо.
  • Поняття кубізму.
  • Поняття дадаїзму. 
  • Аналіз творчості К. Швітерса.
  • Поняття авангарду.
  • Аналіз наданих текстів. 
  • Супрематизм як мистецьке явище. 
  • Творчість П. Пікассо.
  • Аналіз творчості видатних пейзажистів.

Поточну і випереджальну СРС, спрямовано на поглиблення і закріплення знань, а також розвиток практичних умінь полягає в:

  • роботі здобувачів з лекційним матеріалом, пошук і аналіз літератури та електронних джерел інформації по заданій проблемі;
  • виконанні домашніх завдань;
  • перекладі матеріалів з тематичних інформаційних ресурсів з іноземних мов;
  • вивченні тем, винесених на самостійне опрацювання;
  • вивченні теоретичного матеріалу до практичних занять;
  • підготовку до захисту практичних робіт;
  • підготовці до екзамену.

 

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Здобувачі протягом 3 семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи.  Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі, які виконуються на 7-8 та 14-15 тижнях відповідно. Кожний модуль оцінюється у 50 балів. Перескладання можливе протягом 9-11 тижнів за розкладом консультацій.

Модульна контрольна робота №1 та №2 проводиться письмово. Білет до модульних контрольних робіт №1 та №2 складається з теоретичних питань різних ступенів, передбачено 3 ступеня, кожен оцінюється в 10 б. Перший рівень складається з теоретичної частини (у формі тестів), другий рівень – дати відповідь на питання, третій рівень (теоретично-практична частина). Відповідь на теоретичне або теоретико-практичне питання вважається бездоганною, якщо здобувач вищої освіти: повністю розкрив суть питання, послідовно і логічно його доповів; строго логічно, базуючись на знаннях з дисципліни, довів власну думку, обґрунтував висновки; навів необхідні емпіричні та фактологічні докази власної думки, посилання на джерела або теорії; навів приклади використання розглянутого явища або процесу в сучасній соціокультурній практиці. Кількість тестів в першому ступені – 7. Кожне оцінюється по 1,4 бали. Другий ступень має 2 питання по 5 балів кожне. Третій ступень (теоретично-практична частина) – 2 питання по 5 балів. Завдання вважається виконаним, якщо отримана правильна відповідь, виконано повний аналіз, наведені пояснення. За виконання кожного завдання практичної частини бали можуть бути зняті: 5 балів – за повну відсутність виконання завдання практичної частини; 4 бали – відповідь не отримано або не вірна, але при цьому хід міркування та усі використані засади обрано вірно; 3 бали – наведено правильне рішення, але при цьому є неточності; 2 бали – за допущену помилку, що не вплинула на відповідь та загальний хід вирішення; 1 бал – за нераціональне обґрунтування завдання при наявності докладних пояснень та вірного кінцевого результату. Завдання не зараховується, якщо повністю відсутнє відповідь.

Накопичувальна частина дисципліни складається з поточного контрольного опитування на практичних заняттях. Контрольне опитування проводиться після опанування лекційним матеріалом на кожному практичному занятті. Кількість поточних контрольних опитувань - 7. Кожне оцінюється – 2,9 бали.  Якщо при виконанні поточної контрольної роботи здобувач не до кінця роз-крив сутті питання – знімається 1 бал, якщо не вірно відповів на питання – 1 бал, якщо відмовив-ся від відповіді –  бали не нараховуються. Виконання РГР за семестр оцінюється 20 балами. Оцінка із завдань практичних робіт є обов’язковим балом, який враховується при підсумковому оцінюванні навчальних досягнень з навчальної дисципліни.

Розрахунково-графічна робота виконується письмово. За виконання РГР здобувач одержує 20б.

Розрахунково-графічна з дисципліни складається з двох розділів: теоретичної та практичної. 

Виконання розрахунково-графічної роботи оцінюється в 20 б. 

Завдання розрахунково-графічної роботи вважається виконаним бездоганно, якщо при його тлумаченні отримана правильна відповідь, послідовно і логічно викладено рішення, зроблені всі необхідні рисунки. 

За виконання кожного завдання розрахунково-графічної роботи бали можуть бути зняті: 15 балів – розкриття теми не отримано або не вірне, але при цьому хід мислення та усі використані засади обрано вірно; 10 балів – наведено правильне тлумачення, але при цьому є помилки у розкритті теми; 5 бали – наведено правильне рішення, але при цьому не повністю виконано обов'язкові пояснення; 3 бали – за неправильне тлумачення теми, що не порушило загалом правильного ходу роботи; 2 бал – за допущену помилку, що не вплинула на відповідь та загальний хід розкриття теми роботи; 1 бали – за нераціональне тлумачення розділу при наявності докладних пояснень та вірного кінцевого висновку. Завдання не зараховується, якщо повністю відсутнє її відповідь.

Підсумковий контроль виконується у формі усного екзамену. 

Екзаменаційний білет з дисципліни складається з двох частин: теоретичної та практично-теоретичної. Мінімальна кількість балів, що зараховується як позитивний результат, дорівнює 60 (за 100-бальною шкалою). 

Бали розподіляються наступним чином: 60 балів – теоретична частина та 40 балів – практично-теоретична.

Теоретична частина містить 2 питання, практично-теоретична – 1 завдання. За бездоганну відповідь на теоретичні питання й бездоганну відповідь на завдання практично-теоретичної частини здобувач отримує – 100 балів. 

Відповідь на теоретичне питання вважається бездоганною, якщо здобувач раціонально обґрунтував завдання, навів докладні пояснення та вірний висновок. 

Якщо відповідь відсутня – вона не зараховується.

Завдання практично-теоретичної частини іспиту вважається виконаним бездоганно, якщо при його тлумаченні наведена правильна відповідь, послідовно і логічно викладено обґрунтування або аналіз, зроблено висновки.

Оцінка за завдання може бути знижена на

  • 1 бал – за кожен недолік;
  • 2 бали – за кожну не грубу помилку;
  • 3 бали – за кожну грубу помилку.

Відповідь не зараховується, якщо вона відсутня чи здобувач відмовляється від відповіді на питання. 

 

Умови допуску до підсумкового контролю

До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Складання/перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом.

 

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності.

Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.

Відсутність здобувача на екзамені або на контрольній роботі відповідає оцінці «0».

Складання/перескладання екзаменів – за встановленим деканатом розкладом.

Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.